НАЙБІЛЬШИЙ МАНДРІВНИК В ІСТОРІЇ
14 червня 1325 року Ібн Баттута (Абу Абдала́х Муха́мед Ібн Абдалла́х аль Лава́л ат Танджи́, 1304 – 1368 чи 1369) , якому виповнився 21 рік, залишив рідний дім у місті Танжер (Марокко) і вирушив у подорож, під час якої побував у багатьох країнах світу. Його мандрівка починалася як паломництво до мусульманських святинь Медини та Мекки, що у Саудівській Аравії. Він пройшов через усю Північну Африку, бував на Близькому Сході. Його шляхи сягали Поволжя і Середньої Азії. Цікаво, що арабський мандрівник бував і на теренах України – у Причорномор’ї і Криму. Ібн Батута зупинявся у м. Керчі і фортеці Солхат (нині м. Старий Крим). Та найбільше його вразила Кафа(Феодосія). Численні кораблі заходили і виходили з порту. Вони везли зерно, полотно і хутра із Московії, невільників із Кавказу і Поволжя. Мандрівник, який бачив чимало портів, Кафу відніс до найзначніших у світі. В Індії Ібн Баттута 7 років прожив у місті Делі, де служив султану (бербер із півночі Марокко, він походив із сім'ї юристів і суддів. Як учений-юрист, він отримав освіту в царині ісламського священного права (шаріату) й добре знав класичну арабську писемність та поезію). Потім він подорожував Китаєм. Повертався додому мандрівник довгі роки через Південно-Східну Азію. Після повернення додому в 1354 р., свої враження Ібн Баттута виклав у книжці «Подарунок допитливим про дивовижі міст і чудеса мандрів». Опис ним Китаю слідом за Марко Поло підняв завісу загадковості, що приховувала від європейців життя народів на Сході. Ось як, наприклад, він описує китайські громіздкі кораблі з віялоподібними парусами: «На такому кораблі служить 1000 душ, із них 600 моряків і 400 воїнів. Серед воїнів – лучники, щитники, метальники палаючої нафти. Там живуть і діти моряків. Вони вирощують овочі, імбир і боби у дерев’яних діжках».
Загалом його подорожі тривали більш як 25 років. Мандрівник пройшов суходолом і проплив морем близько 130 тис. км. Це були найдовші маршрути, які будь-хто до нього долав у середні віки. Під час своїх мандрівок йому доводилося бути і у свиті візантійської принцеси, і в полоні у піратів, і суддею в Індії, і просто вуличним фокусником. «Я пішов самотою, без супутника, дружба якого розраджувала б мене в дорозі, без каравану, до якого міг би доєднатися. Я обійшов і побачив усю землю. Я здійснив свою мету в житті. І ця мета – подорожі Землею. І в цьому я досяг того, чого не вдавалося досягти нікому, окрім мене».
Немає коментарів:
Дописати коментар